Доля американського письменника Вільяма Сідні Портера, відомого всьому світу під псевдонімом О. Генрі, була такою незвичайною, що сама могла стати предметом дивовижної розповіді. Він мав усе, що робить життя людини драматичним: єдине велике кохання, яке обірвалося трагічно, втечу, нелегальне існування на чужині під іншим ім'ям, суд, в'язницю, а невдовзі — небачену славу і популярність.
Непрості життєві обставини змусили письменника
приховувати подробиці власної біографії.
Новели письменника вражали,
недаремно ж перші десять років XX ст. в
Америці називали «епохою О. Генрі».
Аристократ за походженням (по лінії матері), О. Генрі був
справжнім джентльменом. Це виявлялося й у його зовнішності, і в бездоганних манерах
поведінки: він зберігав незворушний спокій за будь-яких обставин, жив тихо і
скромно, нікому не докучав розповідями про себе, мав небагато друзів, але
навіть із найкращими друзями витримував певну дистанцію, не любив, фотографуватися,
публікувати свої портрети, не прагнув слави. Мав добре розвинене почуття
гумору, був благородною людиною. О. Генрі рано залишився без матері. Батько не
зміг дати синові добру освіту, і з 15 років майбутній письменник самостійно
заробляв на життя. Наполегливо шукаючи своє місце в житті, він освоїв багато
професій: фармацевта, журналіста, ковбоя, касира в банку.
Працюючи фармацевтом, В. Портер користувався настільним довідником Етьєна Оссіана Генрі. Для свого псевдоніма письменник взяв першу.
букву імені автора довідника О. і його прізвище Генрі. Коли О. Генрі
питали, як правильно слід писати його прізвище, він відповідав: «0! Генрі».
Літературознавці, дослідники творчості О. Генрі,
розподіляють його творчу спадщину на кілька циклів.
1-й — основний і найчисленніший (близько ста
п'ятдесяти новел) — нью-йоркський. Персонажі нью-йоркських новел — «маленькі
люди»: дрібні службовці, секретарки, клерки, прикажчики й продавці у
крамницях, офіціантки, репортери, бідні художники. Усі вони ведуть боротьбу за
існування. Саме їм, «маленьким людям», дуже співчуває О. Генрі. До першого
циклу входять збірки: «Чотири мільйони», «Голос великого міста», «Запалений
світильник» і «Ділові люди».
2-й цикл — новели техаського періоду (близько ста новел, збірка «Серце Заходу»).
3-й цикл — новели про Південь — батьківщину письменника (усього двадцять вісім новел).
Українські перекладачі сприяли тому, що.ми маємо змогу
читати новели О. Генрі рідною мовою.
Першим перекладачем творів О. Генрі українською був
Остап Вишня; 1924 року вийшла в його перекладі збірка новел О. Генрі «Любовні
напої». Твори О. Генрі перекладали також В. Мисик, М. Дмитренко, О. Логвиненко,
О. Терех та інші.
Комментариев нет:
Отправить комментарий